Цитатник ОУН-УПА

1. Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани.
2. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах і ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи.
3. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
4. Народ має право жити, коли він має силу жити.
5. Головна причина нещасть нашої нації — брак націоналізму серед ширшого загалу її.
6. Боротьба — це рух, це фізичне й моральне зусилля, але кожен рух, кожне зусилля є глибоко відразливе для ледачої нації.
7. Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу.
8. Вперед, і нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність.
9. Ми не можемо далі дозволити безстидному чужинцеві знущатися над найсвятішими нашими чуттями. Українська нація мусить скинути панування чужинців, бо вони загиджують саму душу нації. Мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного, хоч би пролилися ріки крови!

Євген Коновалець
1. У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.
2. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.
3. Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.
4. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої...
5. Шлях до Львова лежить через Київ.

Степан Бандера
1. Комунізм цілком противний духові української нації.
2. Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.
3. Хто будує на невластивих для нашого грунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих змаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни.
4. В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості — це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання — то більші бувають жертви.
5. Розділені кордоном смерті, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любові
— живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом І через Бога.
6. З москалями нема спільної мови.
7. Хоч які великі жертви — боротьба конечна.
8. Віра найбільше скріплює сили душі.
9. В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу ролю відіграють два чинники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному
— творять „душу", істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму і з тією метою беруть активну участь в русі, — творять його живий, діючий організм.
10. Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і не причетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними і незалежно від них.
Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо усю народну масу.
11.Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засада на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується і заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні „спонсори".
12. Всі течії і групи, які в основу визвольних змагань кладуть орієнтацію на допомогу західних держав, і до їхньої політики хотіли б достосовувати українську політику — йдуть безвиглядними манівцями.
13. Ідеологічно-політична робота кожного політичного чинника повинна бути прямою і безпосередньою. В національному житті повинно кожне середовище виконувати свою властиву функцію в таких межах, формах і такими засобами, на які воно може спромогтися власними силами та які відповідають його дійсним впливам в українському суспільстві. Кожне серйозне середовище повинно вести свою діяльність за всяких внутрішніх і зовнішніх умов, незалежно від інших факторів.
14. Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Наш обов'язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше.
15. Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба.
16. Не можна робити принципів, політичних засад із того, що важливе тільки в одній, означеній ситуації чи є питанням тактики. Принципова політика полягає в тому, що послідовно прямуємо до основної мети найуспішнішими, найпевнішими шляхами в усіх ситуаціях, при всіх змінах, не відступаючи від неї, здійснюючи той самий основний принцип.
17. Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.

Юрій Липа
1. Щоб мати авторитет — треба мати силу!
2. Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви, як столиці російської наддержави.
3. Життя людини — це боротьба, у якій необхідно напружити всі сили, які людина має! Обов'язок людини бути вільною, тобто людина повинна сама собі встановлювати дорогу і йти нею — приєднатися до того чи іншого початку світу. Тільки не можна їй зоставатися між цими початками. Бо є збіжжя і є бур'ян. Є поле і є пустир. Є залізо і є ржа — треба вибирати те чи інше, стати до боротьби на одному боці.
4. Вся історія людства — це боротьба держав віри з державами сумніву — в ім'я перемоги віри.
5. Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
6. Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях та моральних і матеріальних засобах.
7. В великім мистецтві думання найважче відкривати.
8. Колеса возу історії часто котяться баюрами і захляпують не одну ідею і не одного керманича.
19. Чи нема в тому надлюдської радости бути висловником чогось тривалішого від нужденного короткого людського життя?
10. В існуванні України висловлюється і буде висловлюватися найгарніше, що має людство, і в тому є моральність бути українцем.
11. Для українців найголовніший меридіан світу проходить через Україну.
це той, що
12. Здатності раси до боротьби назовні — це важливіше ніж усі генеральні й негенеральні ідеї раси.
13. Нерозумно було б шукати української ідеї серед ідей, що йдуть за чужою модою з Заходу.
14. Одність, власна релігія, власна висока мораль і відвічні геополітичні підстави — це є величезні заповіти.
15. ... будь приготований до власної Історії!
16. Великий вождь був для своїх підлеглих тільки великим символом обов'язку щодо духа збірноти.
17. Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
18. Нема ніяких так званих об'єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.
19. Чужинецьке відношення цікавить нас оскільки, остільки від нього можна пізнати причини його сили.
20. В обличчі Держави людина мас таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
21. Добре виконувати та добре наказувати — однаково важне в обличчі справи. Хто не вміє одного — не вміє й другого.
22. Історія нашого духа і крови, то історія наших провідників, нашої еліти. Все інше тільки тло...
23. Коли ділити епохи історичні на епохи віри і зневіри, то можна сміливо твердити, що ми починаємо епоху віри, епоху відродження України.
24. Тільки віра вища і чеснота в будові вирве душу з грища і правду — з крові.
25. Зв'язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.

Дмитро Мирон "Орлик"
1. Як наше життя не зачинається й не кінчається на нас, так і суспільне життя, це наростання надбань тисячоліть і ріст нової творчості.
2. Цілковите зірвання з минулим, це штучна будова з самого піску й каміння без фундаменту.
3. Треба поставити так різко й виключно суперечні собі сили, погляди і інтереси, щоби не бачити іншого виходу, як у розтрощенні ворожого світа.
4. Великі індивідуальності й герої, хоч мертві, впливають своїми чинами і діями та заповітами на формування суспільного життя багато більше чим живучі мірноти й самолюби.
5. Від сили, вартості й творчої снаги провідної верстви залежить сила й розвиток нації й держави.
6. Доля України рішається в наших душах і серцях...
7. Не Україна для нас, а ми для України!
8. Через націю людина врізується своєю волею й чинами у творчий процес Історії.
9. Коли йде про долю й добро власної нації, тоді не сміє бути ніяких вагань оглядання на вселюдську справедливість, тоді рішає аргумент сили і боротьби.
10. Держава зберігає й передає грядучим поколінням не лише матеріальні здобутки, але твори духа й думки, прапори великих історичних чинів І пам'ять про великі подвиги й історичні постаті.
11. Обов'язок праці й постава до праці с підставою права.
12. Національна ідея є підставою, центральною ідеєю і рушійною силою цілої історії України.
13. В житті народів рішає закон сили й боротьби.
14. Найбільші зусилля і жертви — це лише наш обов'язок супроти минулих і майбутніх поколінь.
15. Хай згинуть наші імена, щоб тільки жила вічно українська нація!
16. Нашою честю й добром, нашим обов'язком є станути в ряди нових борців за силу й велич України, за славу Володимирового Тризубу.
17. Як один Бог на небі, так одна Україна на землі!
18. Меч революції є политий кров'ю її ворогів і катів народу, але освячений жертвами та прапором великої ідеї.