Світоглядна доктрина УНА: жити за законами рідної землі!

Світоглядна доктрина УНА: жити за законами рідної землі!


1
В основу своєї діяльності Українська Національна Асамблея поставила ідею Нації. Ідея Нації містить в собі кілька складових:
перетворення Українського народу в націю, життя нації, її постійний розвиток.Нація – соборна особистість, яка є консолідованим, єдиним, живим організмом. Подібно до людської особистості, вона має свою душу (психіку), свої таланти, свою життєву місію. Нація – це структурована система з чіткою ієрархією, яка надає їй організованої форми і забезпечує відпорність зовнішнім ворожим чинникам.Структурування національного організму грунтується на основі забезпечення чотирьох соціальних функцій:
1) пізнання світобудови та її законів, 2) державне управління й національна безпека, 3) організація господарської діяльності, 4) виконавча професійна діяльність. Кожну з цих функцій можуть виконувати лише ті люди, які мають відповідні здібності й кваліфікацію. Для власного життя й розвитку національна система формує чотири підсистеми, які мовою наших предків – аріїв називаються варнами:
- брахмани (люди духу, мудреці);- кшатрії (державні керівники, воїни);- бізнесмени (організатори-господарники);- спеціалісти (професійна діяльність).
Усі варни є однаково необхідними для правильного функціонування національного організму. Разом вони забезпечують гармонію розвитку суспільства. Чим швидше людина знайде свою природовідповідну діяльність, стане на відповідний собі варновий шлях, тим більше в неї постає шансів максимально розкрити свій потенціал. Лише в природовідповідній, спорідненій праці розвивається людський дух, людська особистість розкривається як образ Божий.
Життя нації можливе лише завдяки ієрархії. Без ієрархії – хаос, за яким настає руїна або й смерть самої нації.
Визначальне місце в ієрархії посідають варни брахманів і кшатріїв. Їх призначення – служіння Богові й народу. За своєю природою загальне благо вони ставлять вище власних благ. Брахмани і кшатрії є організуючим чинником стосовно нації.
Варна кшатріїв здійснює безпосереднє керівництво державою.
Брахмани – духовні провідники нації. Сила цих двох варн у їх тісній взаємодії. Влада кшатріїв, яка має постійну підтримку брахманату й керується його порадами, непереможна, бо озброєна могутньою силою, що йде від Бога.
2
Для реалізації ідеї Нації необхідно відкинути всю брехню, полуду, єресі, нав’язані нам ворогом, і жити за законами нашої землі.
Перший закон говорить: ми – діти Божі! Людина є втілена божественна сутність, частинка Творця Всесвіту. Нашими руками реалізовується процес розвитку світу. Це творчий процес, який вимагає від кожного усвідомлення власної причетності до грандіозної справи, до великої місії, яка на нього покладена, та відповідальності за результати своїх вчинків. Кожна людина має таланти до певного роду діяльності, своє життєве призначення. Докладаючи значних зусиль, людина може пізнати себе, свою місію. Якщо їй це вдається, вона починає прискорено розвиватись і вдосконалюватись. Вдосконалюючи себе, людина вдосконалює навколишній світ. Цей процес відбувається лише тоді, коли людина чинить з власної волі, свідомо й добровільно. Власна воля, тобто здатність людини самостійно мислити, чинити, творити, робить її подобою Божою. Усе, що робиться під примусом, несе зло. Ніхто, ні за яких обставин не має права насильно впливати на свідомість людини. Ця істина була зафіксована нашими предками у вигляді такої екстреми:
Усе, що робиться з чужої волі, - зло;Усе, що робиться з власної волі, - добро;Необхідно знати це коротке визначення добра і зла.(Кодекс Ману)
Розвиваючи себе й навколишній світ, людина стає Божим співтворцем і розкриває в собі божественні ознаки, які дрімають усередині кожного. Пізнання людиною своєї духовної та божественної природи дозволяє їй долучитися до сили Бога-Отця. Чим сильніший цей зв’язок, тим більша могутність людини у фізичному світі. Свою могутність, знання, енергію потрібно застосовувати з відчуттям відповідальності перед собою, людьми і Богом, усвідомлюючи себе невід’ємною складовою єдиного світового організму та відчуваючи любов до нього.
3
Людський дух розвивається через багаторазове втілення (палінгенезію) – про це свідчить арійська традиція, Євангеліє і сучасна наука. Лише в ході палінгенезії можна досягти Царства Божого – гармонійного поєднання божественного й земного в людині та суспільстві, а після фізичної трансформації (воскресіння) – життя вічного. Механізм такого переходу забезпечує раса.
Раса – це стратегія прискореної еволюції через палінгенезію однорідної солідарної групи духовних сутностей, поєднаних властивими їм духовними, психічними, фізичними ознаками та волею до спільного майбутнього, яка відтворює собі подібних. Щоб у наступному втіленні мати сприятливі можливості, їх потрібно підготувати вже у цьому житті. Звідси випливає зацікавленість кожного постійно покращувати генофонд нації, плекати національну культуру, розвивати науку й мистецтво, посилювати економічну й мілітарну потужність своєї нації. Втілені духовні сутності – люди – готують умови для приходу у світ тих членів расової групи, які знаходяться в духовному світі, притягуючи їх до себе своїми думками, спогадами, мовою, піснями. Останні, в свою чергу, допомагають своїм земним братам–родичам–друзям, разом з ангельською ієрархією надаючи їм духовну підтримку, ідею, інформацію, підказки –передусім у снах і в змінених станах свідомості.
Наші предки добре знали цей закон, тому поняття честі й слави ставили вище за життя. Честь – це характеристика високого стану земної психіки, душі людини, яка дозволяє потрапити в кращий простір світу духів і отримати вищі стартові можливості для наступного втілення. Завдяки славі можна потрапити в середовище свого народу, до тих, хто береже пам’ять про себе, пам’ять про героїчне й славне минуле. Народ, який хоче бути сильним і конкурентноспроможним, повинен постійно притягувати до себе високорозвинені духовні сутності. Такими були наші герої. Ми повинні пам’ятати й прославляти своїх героїв і подвижників, тоді вони знову прийдуть саме до нас. Нам потрібно відновити родову й генетичну пам’ять. Тоді відновиться національна життєва енергетика, яка живиться силою рідної землі та пам’яттю предків. Тоді сотні поколінь наших предків постануть за нашими спинами й торуватимуть разом з нами шлях у майбутнє.
4
Україна ні в якому разі не повинна переймати чужі цінності, жити за чужими зразками. Це – найтяжчий гріх для України. Українці мусять жити власним розумом. У цьому полягає суть другого закону нашої землі, який випливає з життєвої місії України.
Для пізнання життєвої місії Української нації необхідне розуміння розвитку й перетворень національного організму протягом його історії. Результати наукових досліджень дають визначення України як захищеної з чотирьох сторін світу особливої землі, країни обраних, країни мудреців, яка має для розвитку людства особливе, сакральне значення. Поєднання географічного й людського чинників дозволяє визначити Україну як геосоціальний організм, який протягом близько 30-ти тисячоліть (від часу народження білої раси) розвивається на даній території в пульсуючому (циклічному) режимі. Циклічність розвитку України виявляється в тому, що на цій землі періодично народжується нова людська спільнота (новий етнос), яка переживає фази дитинства, молодості, зрілості й старості, періоди підйому й занепаду. В останній фазі ця спільнота входить у системну кризу, яку долає шляхом відродження у якісно новій етнічно-цивілізаційній іпостасі.
Українські етноси пов’язані між собою як дід-батько-син-внук-правнук, тобто новий етнос виростає з попереднього.
Кожен новий український етнос творив нову націю й державу. Населення тієї чи іншої української держави отримувало етноніми: козаки, руси, анти, скіфи (сколоти), кімери-самари-сумери, арії. На фазі молодості й зрілості всі українські етноси несли надзвичайну енергетичну активність, пасіонарність і переживали демографічний вибух, який супроводжувався розселенням на навколишні території. Розчиняючись у довколишньому людському середовищі, наші предки виводили людство на вищі рівні розвитку, надаючи їм не тільки вищі рівні знань та культури, але й якісно вищий генофонд.
Наймасштабніші зміни Українського геосоціального організму відбуваються під час здійснення расових ініціацій-переходів (трансформацій). Вони пов’язані зі стрибкоподібними сходженнями Українського геосоціального організму на вищий рівень духовно-психічного розвитку:
1) рівень особистого досвіду (”дитинство”); 2) рівень колективного досвіду (“підлітковий вік”); 3) рівень творчості (“молодість”); 4) рівень мудрості (“зрілість”).
Кожен расовий перехід є освоєнням нової екологічної ніші як сукупності стосунків “людина-Бог”, ”людина-людина”, ”людина-природа”, ”людина-техносфера”. У минулому відбулося три расових переходи, в результаті яких сформувались: раса неоантропів, біла раса, раса аріїв.
Незабаром має відбутись перехід України на новий, четвертий, цивілізаційно-расовий рівень розвитку – рівень цілісності й мудрості, до боголюдського світоглядного архетипу з відповідними соціально-організаційними, екологічними і технологічними перетвореннями. Духовною основою переходу є боголюдське вчення Ісуса Хреста. Ідеальною реалізацією його буде перехід Української нації до стану боголюдства – гармонійного поєднання божественного, духовного й матеріального. Постане нове солідарне й структуроване суспільство, побудоване на принципах природовідповідної праці, творчості,свободи й дисципліни.
5
Для власного розвитку, забезпечення відпорності назовні нація формує державу. Правдива держава розробляє правила внутрішнього життя, консолідує націю, створює такі умови, які дають можливість кожному громадянину максимально реалізувати себе, свій потенціал. Такий державний лад можливий лише за дотримання принципів внутрішньонаціональної ієрархії, описаної вище.
Встановлення правдивого ладу в державі – про це говорить третій закон нашої землі. Притаманний Україні державний устрій передбачав персональну відповідальність керівників за плоди свого управління. За допомогою ворожого впливу його замінено системою горизонтального розподілу влади з абсолютною безвідповідальністю й безкарністю, яка існує зараз в Україні. Така система державної організації є повним абсурдом, оскільки розділити можна роботу й права, але відповідальність розділити неможливо в принципі. Розпорошенння влади, її безвідповідальність та корумпованість створюють сприятливі умови для прихованої агресії з боку ворожих сил, які висмоктують з України її ресурси, енергію, національний потенціал.
Українська модель державного устрою – Гетьманат. Вона передбачає перевірений тисячоліттями вертикальний розподіл влади на основі гармонійної взаємодії та балансу сфер Мудрості й Дії, якими є Церква й Гетьманат. Гетьман обирається народом і концентрує в своїх руках всю повноту влади – законодавчої, виконавчої, судової. У результаті зникає протистояння між гілками влади, яке руйнує будь-яке системне перетворення в державі. Гетьман отримує всі важелі для виведення України з кризи й подальшого стабільного розвитку. За стан справ у державі Гетьман відповідає власним майном, свободою та життям. Контроль за діяльністю Гетьмана має здійснювати Українська Помісна Церква (Брахманат), яка поєднає в собі функції релігії, науки й мистецтва. У нинішній безбожній державі Церква витіснена на периферію національного буття. У гетьманській державі вона перебуватиме в центрі суспільного життя, здійснюючи селекцію кандидатів на гетьманську посаду, проводячи прозорий для народу моніторинг діяльності Гетьмана з постійним оприлюдненням динаміки якості рівня життя людини. Якщо Гетьман забезпечує розвиток держави, ріст якості життя – він отримує право на повторне переобрання. У випадку негативної динаміки якості життя Церква оголошує владу Гетьмана нелегітимною і відсторонює його від керівництва держави з подальшими для нього наслідками.
6
Іде великий і болісний процес народження Нової Людини, Нової раси, Нової цивілізації. Нова людина – не пришелець із космосу, вона виростає із довколишнього середовища. Як паросток нового життя проростає з перегнившого плоду, так нове людство виростає із середовища сучасної гнилизни. Для нових людей Україна – це родюче поле, на якому паростки нового світу вперто проламують залізобетон сучасної закостенілості і рвуться до Сонця.
Іде Великий Перехід – процес перенародження-воскресіння для Нового життя. Великий Перехід – питання індивідуального характеру. Кожен сам повинен знайти в собі сили й потенціал для нового народження себе. Ті, хто став на цей шлях, знаходять одне одного й формують новий “Ноїв ковчег”, який врятує людство від чергового “потопу” . У цьому “ковчезі” є все, необхідне для життя – Ідея, Знання, Правда. Ось де перспектива! Інше – перегній для нового життя й мертвечина. Увійти до нового “ковчегу” зможуть лише сильні. ”Бо простора брама й розлогий шлях, що веде до погибелі, і багато ним ходять. Але тісна брама й вузький шлях, що веде до життя, і мало таких, що його знаходять” (Мт 6:13 –14) . Усе строго індивідуально. Має людина в собі волю до життя – знайде ту вузьку браму, не зможе знайти в собі сил – стане перегноєм для нового життя.
7
Нові люди – послідовники Ісуса Хреста. Вони виділяються із сучасності знанням, вірою, любов’ю. Їх головна чеснота – правдивість – “так – так”, “ні – ні”. За кожним словом йде відповідний вчинок. Власний приклад – основа їх правдивості. “По плодах їхніх пізнаєте їх”. Послідовник Хреста знаходиться на шляху постійного розвитку. Він несе світло у світ. Активізація духовного й вольового начала людини, розширення її свідомості, різке посилення інстинкту пізнання, досягнення гармонії між тілом, психікою й духом, виведення на якісно вищий рівень етичної самосвідомості та відповідальності за свої вчинки – такі чесноти Нових людей. Гармонія між думкою, словом і вчинком дає відчуття внутрішнього спокою та впевненості, позбавляє страху за теперішнє й майбутнє. Усе це, разом із прагненням досягти гармонії з божественною волею, веде до досягнення стану праведності й святості.
Керування своїми боголюдськими можливостями людина здійснює за допомогою віри, яка є вищим проявом волі. Стань бадьорішим, сміливішим, увійди в стан піднесення і впевненості, що буде так, як прагнеш, прояви шляхетну рішучість, переступи межу й наважся на те, що вважається неможливим – дерзай! – і ти досягнеш стану Царства Божого!
Грядуча Україна прагне повноти буття в святості й праведності, силі та добробуті.У нас є достатній потенціал для творення.Бог прагне допомогти Україні, тож усе залежить тільки від нас!