ДОКУМЕНТИ СВІДЧАТЬ1
ДОКУМЕНТ № 60
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СРСР № 11
Берлін, 3 липня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
1. Політичний огляд. (...)
б) У Генеральному губернаторстві.
Айнзацгрупа Б доповідає про спроби українців під командуванням Бандери 2-3 липня 1941 р. поставити німецьку владу перед фактом, що відбувся, створивши Українську республіку й організувавши міліцію.
Група Бандери розгорнула останнім часом широку активність, особливо в поширенні листівок і т. п.
В одній з цих листівок говориться між іншим, що український визвольний рух, колись придушений польською поліцією, тепер зазнав цього від німецької поліції. (...)
Враховуючи, що українські політичні групи в еміграції прагнуть перевершити один одного у своїй активності, 2 липня 1941 року були вжиті такі заходи:
1. Різних керівників української еміграції, зокрема в Генеральному Губернаторстві, було посаджено під домашній арешт, так само і Степана Бандеру.
2. Перед лідерами українських емігрантських організацій ще раз поставили вимогу під загрозою більш суворих заходів, змусити будь-яким способом своїх членів підкоритися розпорядженням, які їм передали.
3. Всі українці, що знаходяться у Генеральному Губернаторстві і не мають постійного місця проживання, повинні під загрозою арешту покинути цю територію і направитися туди, де вони живуть.
ДОКУМЕНТ № 61
ТЕКСТ БЕСІДИ ПРЕДСТАВНИКІВ НІМЕЦЬКОЇ ВЛАДИ З
ЧЛЕНАМИ
УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОМІТЕТУ І СТЕПАНОМ БАНДЕРОЮ
Краків, 3 липня 1941 року. Присутні:
З німецького боку: помічник державного секретаря Кундт, гр. Фюль, Юге фон Бюлов і, крім того, полковник Бізанце.
З українського боку: др. Горбовий, проф. Андрієвський, Мудрий, др. Шухевич і, крім того, Степан Бандера.
Кундт: Панове. Я запросив вас прийти не як членів Національного Комітету, але як приватних осіб. Перш за все я прошу сказати мені, чи цей циркуляр дійсно підписаний вами.2
Всі присутні особи відповіли «Так».
Кундт: Я повинен вам пояснити все з приводу цієї справи. Зміст цього циркуляру зовсім не відповідає фактам. Німецька влада, ані служби Берліна не проінформовані про існування українського уряду у Львові. Такий уряд не був створений на місці з їхньої згоди. (...)
...Говориться також (в циркулярі), що Німецький Рейх і Вермахт є вашими союзниками. Це не зовсім точно: фюрер — єдиний, хто керує боротьбою, і ніяких українських союзників не існує. Можливо, що українці особисто відчувають велике піднесення і почувають себе нашими союзниками, але за змислом державної термінології, ми не є союзниками, ми є завойовниками російсько-радянських регіонів, (...)
Я від'їжджаю сьогодні в Берлін, де будуть прийматися інші рішення. Я тільки хотів негайно попередити вас належним чином не продовжувати робити речі такого роду й не компрометувати себе в очах вашої власної нації.
Компетентні політичні органи влади Рейху, під керівництвом фюрера, також вважають передчасним створення Українського Національного Комітету, який виступав би від імені України... Я передав ваш меморандум. Але остаточне рішення у цій справі належить виключно фюреру...
Ми не знаємо, що вирішить фюрер, коли бойові дії будуть закінчені. Думаю, це ясно. Зараз я задам кілька питань пану Бандері.
У цій таємничій радіопередачі, переданій зі Львова, чи може, з ворожого поста на тій самій частоті, сказано, що пана Бандеру призначено на пост голови вільної держави західних українців, і що він потім проголосив, чи точніше доручив прочитати декрет № 1, в якому він призначив Стецька главою країни.
Перше питання. Пане Бандеро, вас питали наперед чи ви погоджуєтесь бути головою Української Держави, і чи читалося звернення по радіо з вашої згоди?
Друге питання. Чи ви були ініціатором декрету № 1? (...)
Бандера: Ми вступили в бій, що розгортається зараз, щоб боротися за незалежну і вільну Україну. Ми боремося за українські ідеї та цілі. Коли цей останній бій почався, я віддав наказ моїм людям здійснити все можливе, щоб взяти участь у боротьбі разом з німецькими військами. Я дав розпорядження негайно організувати в окупованих німецькими військами районах адміністрацію та уряд країни. Я віддав цей наказ до початку війни. (...)
Кундт: Чи ваші люди проголосили вас тимчасовим головою першого українського уряду на Західній Україні згідно вашого наказу?
Бандера: Я віддав наказ, будучи головою Організації Українських Націоналістів (ОУН), оскільки ця організація знаходиться на чолі українського народу.
Я говорю тут від імені ОУН, як голова українського народу. ОУН - єдина організація, що веде боротьбу, і, як наслідок, вона має право в силу теперішньої боротьби, створювати уряд.
Кундт: Це право належить німецькому Вермахту і фюреру, який завоював цю країну.
Тільки він має право встановлювати уряд. (...)
Бандера: Я хотів би ще раз сформулювати й наголосити, що... віддаючи свої накази, я не спирався на жодні німецькі органи влади, й ні на жодні угоди з німецькою владою, а тільки на мандат, який я мав від українців. (...) Будівництво й організація життя на Україні не можливе без українців, жителів своєї етнічної території; не може, звичайно, бути створення (уряду), якщо не звертатися до українських елементів.
Кундт: Тільки Гітлер може вирішувати, що буде там відбуватися.
ДОКУМЕНТ № 64
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СРСР № 23
Берлін, 15 липня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
II. Рапорти айнзацгруп та айнзацкоманд.
З приводу ситуації у Львові повідомляють:
11 і 12 липня 1941 р. всі українські угрупування Львова, включаючи групу Мельника і за винятком групи Бандери, запевнили офіцера по зв'язку з ОКВ (капітан проф. Др. Кох) у своїй лояльності щодо німецьких органів влади і заявили про бажання взяти участь у прогресивній перебудові (країни). Зв'язавшись з цього приводу з проф. Кохом, група Бандери дала знати, що хотіла б отримати роз'яснення з двох питань:
1. Позиція про питання майбутнього України (незалежність);
2. Питання про арешт Бандери.
Кох пояснив, що про перше питання може висловлюватися тільки фюрер. Щодо звільнення Бандери, то Кох заявив, що він тут також некомпетентний. На закінчення він дав зрозуміти представникам групи Бандери, що необхідна робота по перебудові, при нагоді, може також здійснюватись і без їхньої групи. (...)
ДОКУМЕНТ № 66
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СРСР № 25
Берлін, 17 липня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
II. Рапорти айнзацгруп та айнзацкоманд. (...)
г) Пропаганда ОУН Бандери.
Вся діяльність групи Бандери по пропаганді здійснюється згідно з добре визначеним і продуманим планом.
Після проголошення «українського національного уряду» у Львові, у інших містах в минулому польських воєводств Львова, Тернополя і Луцька, були організовані демонстрації за незалежність. Група Бандери організувала так звані пропагандистські групи, і, як тільки важлива місцевість займається німецькими військами, вони негайно влаштовують демонстрації за незалежність й створюють на місцях автономні адміністративні органи. Крім того, вони поширюють оголошення, листівки, так само і нелегальні газети, в яких публікують заклики, виголошені по львівському радіо (проголошення народного українського уряду) й проводять пропаганду винятково на користь Організації Українських Націоналістів (ОУН), а точніше, групи Бандери. Ми наклали арешт на випуск різних газет ОУН, які видавалися без дозволу. Двадцять друкарень, реквізованих групою Бандери у перші дні входу в місто Львів, у них відібрано. (...)
ДОКУМЕНТ № 84
СЛУЖБОВА ЗАПИСКА НІМЕЦЬКОГО МІНІСТРА ЗАКОРДОННИХ
СПРАВ
З ПРИВОДУ РАДЯНСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ПРОТИ ОУН І БАНДЕРИ
8 вересня 1941 року.
Політичне керівництво південно-західного фронту Червоної армії видає, починаючи з 31 серпня 1941 р., більшовицьку газету під назвою «За Радянську Україну», редакція якої складається з відомих письменників, таких як Микола Бажан, Олександр Корнійчук, Андрій Василько і Ванда Василевська (полячка).
Газета поширюється головним чином на українських територіях, окупованих німецькою армією, і повинна служити для підбурювання населення до партизанської війни. Газета не тільки скидається з літаків й проводиться контрабандою через фронт, але також поширюється парашутистами...
...У газеті часто згадуються українські націоналісти, ОУН і її голова Степан Бандера. Він — єдиний, кого згадують з українських діячів, а це означає, що більшовики бачать в ньому і його організації політичного представника національної боротьби на Україні. Це підтверджується й тим, що Бандеру порівнюють з Петлюрою, ім'я якого ще сьогодні має особливе політичне звучання для всієї України. (...)
ДОКУМЕНТ № 87
УРИВОК З РАПОРТУ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ І СТАН
АЙНЗАЦГРУП ПОЛІЦІЇ БЕЗПЕКИ І СД В СРСР № 4
15 вересня 1941 року.
Поліція безпеки і СД.
(...) Діяльність західно-української групи Бандери стає все більше шкідливою в інших районах України. Там пропагуються національні політичні ідеї, для яких раніше не було практично ніякого сприятливого підґрунтя. Ці ідеї становлять гостру небезпеку для німецьких інтересів сьогодні і в майбутньому. Було вжито відповідних заходів.
ДОКУМЕНТ № 106
НАКАЗ ПРО СТРАТУ БЕЗ СУДУ ЧЛЕНІВ ОУН БАНДЕРИ
ОН, 25 листопада 1941 року.
Айнзацкоманда С/5 поліції безпеки і СД.
На зовнішні пости: Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Рівне, Житомир, Вінниця.
Об'єкт: ОУН (Рух Бандери).
Незаперечне встановлено, що Рух Бандери готує повстання у Рейхскомісаріаті (Україна), мета якого - створення незалежної України. Всіх активістів руху Бандери треба негайно арештувати і, після ґрунтовного допиту, таємно знищити як грабіжників.
Протоколи допитів мають бути послані айнзацкоманді С/ 5. Цей лист має знищити командофюрер негайно після прочитання.
Оберштурмбанфюрер СС
ДОКУМЕНТ № 110
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СРСР № 143
Берлін, 8 грудня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД. (...)
Айнзацгрупа С.
Діяльність руху Бандери в районі Житомира.
Зовнішній пост Житомира. Айнзацкоманда 5 арештувала чотирьох членів ОУН, уродженців Львівської області, допит яких дав додаткову інформацію про завдання течії ОУН Бандери.
Арештовані особи отримали від ОУН завдання, що точно відповідають намаганням цієї політичної групи, про які йдеться нижче: утворення української міліції, призначення старост і начальників міліції, усунення керівників, неприйнятних для організації Бандери, і набір прихильників Бандери з населення. Особлива увага продовжує приділятися намаганням поставити на всі визначальні пости людей яким довіряє організація Бандери.
Було незаперечне встановлено, що, наприклад, німецького мера (Volksdeutsche) міста Йозефштадт Жильке, який не був схильним слідувати інструкціям ОУН, усунено арештованими особами. Цей захід ще раз доказує, що група Бандери не схильна дотримуватись наказів, звідки б вони не йшли, якщо вони не відповідають планам ОУН.
Заяви одного з арештованих, Семена Марчука, дають зрозуміти, в якій мірі ці плани набувають безпосереднього спрямування проти Німецького Рейху. Марчук зокрема заявив, що члени ОУН отримали наказ відшукувати в лісах російську зброю і боєприпаси та переносити їх в окопи, щоб вони не потрапили до рук німецького Вермахту. У момент, який керівництво ОУН вважатиме сприятливим і коли будуть сформовані групи партизанів (з них буде створена вірна Бандері міліція), можна буде атакувати німецькі окупаційні війська. Крім того, Марчук заявив, що, на думку керівників руху Бандери, німецький Вермахт треба вважати головним ворогом України. Керівні кола ОУН не вірять у перемогу Німеччини над Радянською Росією і Англією. Скоріше є думка що, здобувши перемогу над Радянською Росією, Німеччина буде настільки ослаблена, що не зможе продовжувати війну. Скориставшись цією ситуацією, армія, створена з українців, зможе завдати нищівного удару по німецьких збройних силах і створити незалежну Українську державу. Створенню цієї держави не зможе перешкодити і Росія, знесилена після поразки у війні проти Німеччини (...)
Рух Бандери на Запоріжжі
Група людей Бандери прибула сюди до 08.10.41 р. Тим часом вдалося виявити приблизно 15 чоловік західноукраїнського походження, 9 з яких, без сумніву, є членами чи емісарами ОУН.
Ці особи намагаються зайняти ключові пости в адміністрації (муніципалітет, міліція та ін.) (...)
ДОКУМЕНТ № 115
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ І СТАН
АЙНЗАЦГРУП ПОЛІЦІЇ БЕЗПЕКИ І СД № 8
31 грудня 1941 року.
Секретна справа Рейху!
Поліція безпеки і СД.
(...)
V. Діяльність групи Бандери.
Айнзацгрупи поліції безпеки і СД приділяють особливу увагу розслідуванню і боротьбі проти рухів опору населення окупованих територій. У зв'язку з цим встановлено, що окрім групи ОУН Бандери, на Україні не існує жодної організації опору, яка була б здатною становити серйозну небезпеку. З цієї причини розслідування проти організації Бандери особливо активізовано.
Встановлено, що група Бандери розгорнула свою діяльність в Криму, де вона займається пропагандою і намагається створити міцну організацію. Шість груп, по шість чоловік кожна, направлені зі Львова, щоб здійснити цю місію. Члена групи, що прямував у район Сімферополя, вже арештовано.
Айнзацкоманда поліції безпеки і СД недавно затримала недалеко від Житомира чотирьох членів ОУН, що прибули зі Львова...
Заяви одного з арештованих ясно показують, в якій мірі плани (ОУН Бандери) з самого початку були відверто спрямовані проти Німецького Рейху...
Члени ОУН отримали завдання розшукувати російську зброю і боєприпаси та надійно переховувати їх, щоб вони не потрапили до рук німецького Вермахту. Коли настане сприятливий момент, вибраний керівництвом ОУН, і коли будуть сформовані групи партизанів, німецькі окупаційні війська зазнають нападу. (...)
ДОКУМЕНТ № 123
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ПРО ПОДІЇ В СССР № 187
Берлін, 30 березня 1942 року.
Секретна справа Рейху!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
Рух Бандери.
У секторі поліції безпеки і СД міста Житомира вдалося арештувати найголовніших керівників ОУН в цій області. Голова, Роман Марчук, був застрелений при спробі втекти. Було перехоплено 2000 брошур і листівок. (...)
Сьогодні точно встановлено, що рух Бандери забезпечує фальшивими паспортами не тільки своїх членів, але також євреїв.
З найдених інструкцій випливає, що робота руху під час зимових місяців головним чином полягає в роз'ясненні і пропаганді серед найширших верств населення, аж до найменших сіл. Розвідувальна служба, яка добре функціонує піклується про те, щоб голови районних осередків отримували інформацію про найменшу подію, що відбувається в окрузі чи районі. Інформація поступає до голови районного осередку, долаючи сотні кілометрів велосипедом, пішки чи використовуючи машини німецької армії. Ці донесення найчастіше зашифровані. (...)
У ході розслідувань розкрита організація «Вільні козаки», яка також хоче боротися за вільну і незалежну Україну, і вже частково безпосередньо співпрацювала з рухом Бандери. Члени керівництва руху Бандери належать до інтелігенції (місцевої). (...)
Цей рух вже поширився на широкі верстви населення на селі завдяки активній пропаганді прибічників які майже всі прибули із Західної України. Організації вдалося проникнути у всі сфери управління в Житомирі. (...)
Український рух опору
Згідно з рапортом начальника поліції безпеки і СД по Києву, нелегальна група ОУН Мельника поширила нову листівку у формі брошури на 12 сторінках, яка містить меморандум голови Національної Ради Києва (яка була розпущена) Миколи Величківського, звернений до рейхкомісара України... У Рівному начальник СП і СД конфіскував № 32/51 газети «Волинь» за 22 березня 1942 року, через статтю одного з прибічників Мельника, Самчука, зміст якої був ворожий щодо німців. 21000 примірників цього номера були знищені У Острозі мер, його заступник і 5 інших осіб були арештовані за те, що дозволили в міській друкарні нелегальне виготовлення листівок, що містили «10 наказів руху Бандери». (...)
ДОКУМЕНТ № 129
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 4
Берлін, 22 травня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
ШТАБ Командос
В. Вороги і питання репресій.
(...)
Рух опору на Україні
а) Рух Бандери.
Згідно з донесенням командуючого СП і СД на Україні, розслідування показали, що центр руху Бандери на Волині і на Поділлі знаходиться в Рівному. Його головою є так званий Остап Тимощук.
Проведені арешти призвели до того, що від Рівного відмовились як від центру і бази. За певними ознаками, керівництво організації перемістилося у болотистий район між Сарнами і Пінськом. (...)
У Рівному організація Бандери володіла багатьма заводськими будівлями та квартирами. Саме там навчалася українська міліція і проводилися збори. Нелегальне навчання міліції було припинено, а школа міліції в Рівному була закрита. Ця школа міліції продовжує свою нелегальну діяльність у замку Клевані. Захоплені під час закриття школи міліції в Рівному матеріали безперечно свідчать про те, що ця міліція була задумана як військова організація Бандери.
Курси школи міліції відвідували сорок чоловік, які були попереджені про нелегальність їхньої подальшої діяльності. Їм було сказано, що йдеться про боротьбу за визволення України від Німеччини. У разі арешту відмовитися давати будь-які свідчення. У разі зради, причетні до цього будуть знищені організацією.
У великому залі учні школи вивчали способи поводження зі зброєю, їх навчали, що незалежну і вільну Українську державу можна здобути тільки у відкритому бою зі зброєю в руках. Важливо, що згідно з таємним наказом, переданим керівникам школи міліції, трофейна зброя та боєприпаси не були повернуті німецькому вермахту, але були таємно заховані постами міліції, євреї також збирали зброю. (...)
Члени міліції отримали як військові, так і політичні інструкції, їх настроювали проти німців, спотворюючи факти. Зокрема казали, що німців чекали як визволителів, а вони виявилися загарбниками. Отже, проти них треба вести боротьбу, пояснювали, що боротьба буде вестися в тилу німецьких військ. (...)
Встановлено, що кожна людина Бандери має один чи кілька псевдонімів...
Використавши пароль, вдалося арештувати так званого Канюку (псевдонім Богун), інструктора школи міліції в Клевані. (...)
Фінансування руху Бандери йде головним чином з Галичини. Члени руху сприяють організації як сплачуванням певних внесків, так і добуванням продовольства. Крім того, голови кооперативів, як правило, є прихильниками Бандери. Серед тих, хто вносить кошти, є і євреї, часто їх змушують давати гроші. (...)
На околицях Костопіля на складах зброї захоплено і передано вермахту:
600 рушниць, 12 кулеметів, 1200 протигазів, 254000 рушничних патронів, 20000 снарядів, 4000 гранат, 2000 мін, 500 кулеметних дисків та інше військове спорядження. Варто зазначити, що, скориставшись обставинами на початку війни, руху Бандери вдалося міцно вкоренитися на Волині та на Поділлі і завербувати значну кількість людей...
б) Рух Мельника.
Начальник поліції безпеки і СД по Україні повідомляє, що після арешту значного числа прибічників Мельника у Києві, активність руху Мельника зовсім не зросла. (...)
в) Поліська Січ.
Поліська Січ - це своєрідний загін вільних стрільців під командуванням Тараса Бульби (справжнє прізвище Боровець). За згодою німецьких властей восени 1941 року Бульба створив спеціальний загін для боротьби з партизанами («радянськими»). Хоча це вільне формування було розпущено у листопаді 1941 року, він знову підпільно зібрав загін і вже має в розпорядженні значну кількість штиків. (...)
ДОКУМЕНТ № 133
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 10
Берлін, 3 липня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
Датована 16.03.42 р. петиція з поштовою печаткою Станіслава, Галичина; була адресована Гітлеру «Українським комітетом визволення України, від імені українського народу». На конверті вказаний такий відправник: «Україна» УКВУ. Лист підписаний: «Український комітет визволення України!!» «Слава Україні!!» Україна, 15.03.1942 р.
Зміст листа не складає ніякої петиції, він містить докори, вимоги і погрози. (...)
Група Бандери
У Києві була перехоплена листівка Бандери; у ній містяться інструкції щодо структури організації. (...)
Знайдені під час останніх арештів накази дають ясне уявлення про наміри нелегальних активістів. Тоді як прийняті зимою розпорядження застерігали проти будь-яких дій чи провокацій, бо вся робота повинна була зосередитись на розширенні сіті ОУН, на роботі між членами ОУН і на створенні, наскільки це можливо, серйозних передумов для успіху, щоб бути спроможним сказати: «Останнє слово» окупантам; нові накази вже визначають завдання активних дій. Знову ОУН наказано вдаватися до пасивного опору і саботажу всіх німецьких заходів. Листівка прославляє мученика Бандеру і його друзів, «які знемагають зараз в тюрмі за наші ідеї».
Особливо треба відзначити опір і пропаганду проти поставок сільськогосподарських продуктів, проти вивезення робочої сили в Німеччину, проти участі в німецько-українських маніфестаціях і т. д. (...)
У ході демонтажу центру Бандери в Сарнах, серед іншого було знайдено директиви про ведення партизанської війни.
Було також встановлено, що організація Бандери віддала наказ своїм членам ні в якому випадку не входити до охоронної поліції (шуцманшафтів). Якщо член руху Бандери увійде до охоронної поліції, він автоматично виключається з руху.
Організація Мельника
За останні місяці не помічено ніякої особливої підвищеної активності організації Мельника. Рух Мельника, здається, має мінімальний контакт із сільським населенням. (...)
ДОКУМЕНТ № 136
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 15
Берлін, 7 серпня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
У Вінниці знову виявили листівку українського руху опору, написану від руки. Про авторів дізнатися не вдалося нічого. (...)
Відзначаючи річницю 30 червня 1941 року, тобто дня, коли прихильники Бандери проголосили у Львові незалежну Українську державу, голова східних районів Організації Українських Націоналістів - рух Бандери, Дем'ян Дмитрів видрукував заяву, яка мала бути зачитана на зборах таємних осередків 30 червня 1942 року.
У заяві серед іншого сказано:
«Рік тому, 30 червня на вежах давнього князівського міста Львова замайоріли прапори споконвічних господарів цієї країни, тоді як радіохвилі сповістили світу новину про відновлення Української держави. Втілюючи в життя бажання українського народу, ОУН Степана Бандери 30 червня 1941 року проголосила історичний акт. За наказом Степана Бандери, Ярослав Стецько створив у Львові український уряд. Завдяки невтомній роботі під його керівництвом почалося становлення молодої Української держави, і серця українців забилися в унісон. Український народ запалився бажанням визнавати лише одну владу, і тільки їй підкорятися. Було створено військові школи. сформовано українську міліцію. Ця величезна робота політичного творення не відповідала політичним і військовим планам нових «визволителів» України. Ось з якої причини прокотились арешти. Були арештовані голова ОУН Степан Бандера і голова українського уряду, Ярослав Стецько. Створення української держави було насильно припинено, і натомість стала чужа, добре всім нам відома система. Збільшилась кількість арештів, потекла кров...
Друзі націоналісти!
30 червня 1941 року доказало всьому світові:
а) що українці мають власні непорушні ідеї, що вони готові повстати проти будь-якого, хто захоче перетворити нашу країну в колонію і наш народ на рабів;
б) що українці боролися, борються і будуть боротися не за нову Європу, а за свою власну державу;
в) що всупереч твердженням ворога, українці спроможні створити державу своїми власними силами;
г) що українці будують своє майбутнє власною кров'ю.
Друзі націоналісти!
У Східній Європі триває війна між давніми пригноблювачами України і новими претендентами, які матимуть нероздільне право гнобити український народ. Країна залита кров'ю, міста і села знищені до тла. Тисячі українських патріотів зазнають катувань і вмирають мученицькою смертю у тюрмах старих і нових окупантів. З нагоди першої річниці великого проголошення 30 червня 1941 року я закликаю вас зімкнути ще тісніше ваші лави навколо керівництва. Пам'ятайте, що Україна стоїть напередодні великих рішень. Готуйте себе і готуйте весь народ! Слава Соборній Суверенній Українській державі! Слава Степану Бандері! Слава Україні!».
ДОКУМЕНТ № 137
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 16
Берлін, 14 серпня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
Встановлені на сьогодні дані свідчать про те, що ОУН, нелегальний рух Бандери, діє надзвичайно радикально і намагається заторкнути активні верстви молоді, щоб звільнити їх від німецького впливу. Використовуються всі засоби щоб шляхом пропаганди викликати серед українців відразу до німців. До сьогоднішнього дня всі розповсюджені листівки і секретні документи ясно показують вороже ставлення цього руху. (...)
«Жоден не повинен їхати на роботу до Німеччини жоден не повинен ходити на курси, організовані німцями... Жоден не повинен погоджуватися на військову службу. Ми не хочемо воювати в іноземній армії заради чужої мети. Ми вступимо тільки в Українську армію яка боротиметься за незалежну українську державу. Залишаймося всі на місцях, на наших постах, всі на службу Україні!».
Центральному керівництву ОУН - рух Бандери підпорядковані три групи: група в Генеральному Губернаторстві, Волинська група і група на Східній Україні. Остання група охоплює райони Києва, Харкова та Південної України. Райони Харкова і Півдня України у організаційному плані стоять набагато нижче Києва, де вже є тисяча членів.
Група ОУН Мельника ззовні представляє собою скоріше помірний націоналістичний рух, але насправді, беручи до уваги її пропаганду і цілі, її треба поставити поряд з рухом Бандери. (...)
ДОКУМЕНТ № 138
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 17
Берлін, 20 серпня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
У Рейхскомісаріаті Україна рух Бандери продовжує докладати зусилля, щоб вплинути на українське населення через поширення пропагандистських листівок. Було перехоплено листівку із заголовком «Україна», в якій зокрема пишеться:
«Під час війни вороги нашого народу завжди вимагали спокою, обіцяючи краще життя. Але щоразу після бурі вони забували свої обіцянки, мучили український народ і намагались задушити національне почуття і потяг до незалежності. Наївним є ті, хто вірять, що чужинець дасть їм свободу та незалежність. Хіба «визволителі» 1941 року не зробили те ж саме? Вони віддали Галичину до Генерального Губернаторства, а Одесу разом з Дністровським районом до Румунії.
Виходячи з того, що ця війна охоплює весь світ, наш народ не може залишатися пасивним. Він має приготувати свій меч і, коли гіганти залишать один одного і випустять з рук зброю, бути готовим до боротьби за свободу і назавжди відвоювати незалежність України». (...)
Крім того, були перехоплені «директиви пропаганди» руху Бандери, де зокрема сказано таке:
«Все вказує на те, що Німеччина, незважаючи на важливий успіх її армій, не зможе встановити світову гегемонію. Надмірні зусилля вже народжують політичне розмежування всередині Німеччини. З іншого боку наростають протиріччя між Німеччиною і її Союзниками. Нарешті Німеччина матиме другий фронт на Заході. Поки що енергія українського народу не була скерована на належний шлях. Це можна буде досягти через відповідну пропаганду. У цій пропаганді повинні застосовуватися такі гасла ОУН:
«Ми хочемо бути вільними громадянами у нашій власній , державі. Геть рабство!
Ми хочемо своїх законів, що відповідатимуть інтересам всього українського народу і гарантуватимуть його добробут». (...)
ДОКУМЕНТ № 139
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ СХОДУ №
18
Берлін, 28 серпня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
Була перехоплена нелегальна газета Бандери «Прапор молоді» за 1 червня 1942 року, вона закликає не вірити обіцянкам німців і сприяти руху Бандери в боротьбі за незалежність України. У цьому документі сказано:
«Українські дівчата й хлопці! Великі імперіалістичні держави захлинаються у вашій крові і крові інших народів. Йдеться про світове панування. (...)
За нашу пшеницю, наше залізо, наше вугілля, а також за нашу робочу силу воюють мільйони солдатів. Цілі орди російських і німецьких солдатів руйнують і грабують нашу країну.
Молодь України! Чи віддамо ми долю України жорстоким чужинцям? Чи будемо ми терпіти панування «визволителів» заради того, щоб німецька молодь мала прекрасне сите життя? Ми самі хочемо будувати власне життя на Україні. ОУН під керівництвом Степана Бандери бореться за велич України. Українські дівчата й хлопці! Ставайте під знамена ОУН! Боріться за Українську державу! Проявляйте ініціативу! Виховуйте своїх товаришів та друзів патріотами України!». (...)
Крім того, у Києві була знайдена листівка керівництва руху Бандери до Західної України... У листівці сказано, що... недовге німецьке панування відняло будь-яку надію на незалежність України, таким чином сьогодні необхідно ставати на шлях організованої революції під проводом Бандери. Німеччина буде змушена напружити свої останні сили у боротьбі з Англією, ось чому шанси ОУН зростають. Листівка закликає українців не піддаватися на заохочення Москви до створення банд (партизанів), оскільки це призведе до тяжких втрат, які будуть вигідні тільки Москві. Найголовніше - це об'єднання усіх сил. Про час наступу буде вирішено керівництвом ОУН. (...)
24 липня 1942 року у Києві був арештований голова руху Бандери на Східній Україні, який користувався псевдонімами Піп, Андрій і Мудрий. Він був поранений при спробі втекти і невдовзі помер. Справжнє його ім'я невідоме. Він мав при собі паспорт, напевне фальшивий, на ім'я Василя Панасюка, а також інструкцію руху Бандери, яка ще не була відома.
24 липня 1942 року було арештовано Олександра Погорілого. Він виявився головою революційної Української націоналістичної організації (РУНО), яка була створена приблизно у січні 1942 року в Києві... З самого початку РУНО вважала, що Німеччина буде переможена Англією. Фактично, програма цієї організації була викладена включно в листівках. Серед іншого передбачалося знищення фюрера і скинення німецького керівництва. У проекті листівки було також питання про замах на начальника поліції безпеки і СД. Програма РУНО - це суміш більшовицьких ідей та радикальних націоналістичних тенденцій. (...)
ДОКУМЕНТ № 142
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 21
Берлін, 18 вересня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Рух Бандери
Групу Бандери завжди треба розглядати як найбільш радикальний український незалежний рух. Тоді як у перші місяці ця група чинила вплив своєю пропагандою спочатку на Західній і Центральній Україні, то поступово ця робота поширилась на решту території України. Саме рух Бандери найбільш проявляє озлобленість до німців. Він неодноразово наполягав, що необхідно викинути німців геть. (...)
У середині серпня у Кам'янську було знайдені важливі пропагандистські матеріали руху опору, за цим рухом скоріш за все стоїть група Бандери. До сьогодні було здійснено 3 арешти її членів...
24-25 серпня 1942 року недалеко від Шанкова, Рівненської області, було знайдено кілька листівок із заголовком: «Звернення до Українських націоналістів з нагоди першої річниці проголошення незалежної Української держави у Львові 30 червня 1941 року».
У листівці зокрема говориться:
(...)
«...Ми ніколи не розміняємо нашу свободу на шмат хліба іноземного загарбника, на нову вищу культуру» чи на антилюдську ідею. Ми бажаємо мати свою власну культуру, свій власний хліб, ми хочемо бути вільними і щасливими... Що б не відбувалося на Україні, якими б не були ідеї та теорії, що намагатимуться нам нав'язати чужоземні загарбники, український народ ніколи не зіб'ється зі свого істинного шляху. Ще не вмерла Україна!».
У Миколаєві після довгих спостережень було арештовано чотирьох членів банди, що активно працювала проти німців і виготовляла різні письмові матеріали. Арештовані особи належали до служби порядку українського муніципалітету.
У Києві було арештовано 5 членів української охоронної поліції з сильною підозрою, що вони є активістами руху Бандери. У одного з них було знайдено револьвер і письмові матеріали.
У Ворочі було арештовано двох прибічників Бандери. У Херсоні 12 серпня 1942 року було арештовано вісім осіб, запідозрених у приналежності до українського руху опору. Серед них був один українець на ім'я Ярослав Гребенюк, який, вірогідно, виготовив печатку і фальшиві папери для емісара Бандери на ім'я «Піп», убитого при спробі втекти.
Рух Мельника
Як і група Бандери, рух Мельника активізував свою діяльність у Рейхскомісаріаті Україна. Але у порівнянні з прибічниками Бандери, члени групи Мельника поводяться більш обережно.
Руху Бандери вдалося залучити до своїх дій кола Української церкви. (...)
ДОКУМЕНТ № 143
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 22
Берлін, 25 вересня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
Начальник СП і СД Кракова під час однієї акції перехопив листівку руху Бандери, в якій показано ставлення до боротьби радянських і польських партизанів (на Україні), листівка має заголовок «Боротьба партизанів» і наше ставлення до неї». У ній зокрема написано:
«Український народ ще раз побачив, що мета всіх, хто приходить «визволяти» Україну, завжди таж сама, а їхні лозунги «захист радянської Батьківщини», «Нова Європа» чи ще щось. (...)
Поляки і більшовики можуть вести партизанську війну стільки їм хочеться, це нас зовсім не стосується доти, поки ця боротьба не буде скерована проти нас. Сталін і Сікорський хотіли б убити одним пострілом двох зайців: знешкодити німців і з німецькою допомогою розбити українців.
Українці не брали і не братимуть участі у цій партизанській війні... Німці самі добре розуміють ситуацію. І все-таки вони використовують боротьбу партизанів, як нагоду, щоб знищувати нас. Наше ставлення до боротьби цих партизанів не вмотивоване ні інтересами світової комуністичної революції (російський імперіалізм), ні ідею «нової Європи» (німецький імперіалізм), але тільки інтересам України. Ми боремося за незалежну Українську державу, а не за чужі імперіалістичні ідеї. Ми повинні берегти сили. Наш шлях - це не партизанська війна кількох сотень чи навіть тисяч чоловік, а народна революція мільйонних мас України».
У районі Горохова був знайдений на стодолі плакат, підписаний Степаном Бандерою. Він закликав українців своїми власними силами звільнитись від цих навіжених німців.
У Житомирській області було арештовано вчителя з Тивріва у момент, коли він готувався переправити в Київ нелегальну бандерівську літературу. Він мав два підробних паспорти.
У Гайсині було арештовано сім чоловік за письмову пропаганду на користь руху Бандери. При обшуку вдалося вилучити важливі пропагандистські матеріали. Голова групи мав пістолет російської армії.
Установлено, що активізувалася діяльність організації Бандери у Запоріжжі. У районі Софіївки вдалося арештувати робітника, який поширював нелегальні матеріали, а також комерсанта з Кривого Рога, запідозреного у вербуванні прихильників Бандери серед української інтелігенції.
У ході інших розслідувань стосовно руху Мельника у районі Києва та на Східній Україні, було арештовано двох чоловік.
П'ятьох прихильників Мельника вдалося арештувати на околицях Миколаєва, серед них був начальник і два члени місцевої Української охоронної поліції.
У Кіровограді було арештовано заступника командира батальйону охоронної поліції, оскільки будучи прихильником Мельника, він обіцяв передати іншим особам матеріали по вербуванню.
ДОКУМЕНТ № 148
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ № 26
Берлін, 23 жовтня 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
(...)
Український рух опору
Рух Бандери все більше схиляється до методів активної боротьби. Встановлено, що з травня місяця рух Бандери серйозно зайнявся створенням банд, зокрема на західній частині України. У липні 1942 року пересування цих банд спостерігалося у районі Кам'янець-Подільського, у цьому брали участь прихильники організації Бандери і більшовицькі елементи.
Інша, більш значна банда була недавно локалізована у районі Сарн: нею керує активіст Бандери Боровець. Крім того, встановлено, що рух Бандери збирається видати своїм членам військову інструкцію, щоб час від часу проводилися збори для польових навчань, ці навчання проводитимуться в рамках діяльності націоналістичних банд.
Щодо більшовицьких банд утримується прихильний нейтралітет. Заяви про боротьбу з більшовиками все більше і більше зникають у пропаганді, яка зараз скерована майже виключно проти німецьких властей, а точніше проти німецьких окупантів. Таке ставлення руху Бандери в основному збігається з думкою його керівництва, які після зближення з одного боку Англії та Америки, а з іншого боку Радянського Союзу, вважають необхідним зближення між націоналістичним українським рухом і більшовиками. Такий поворот показує, що рух Бандери зайняв цілком ясну позицію проти Німеччини, і що він вирішив добиватися силою і всіма засобами, включаючи збройну боротьбу незалежної України. Крім того, рух Бандери продовжує інтенсивно проводити набір серед населення і навчається розгорнути свою організацію на якомога ширшій базі. Рух Бандери збирається активізувати підготовку жінок та молоді а також проникнення в економіку через створення спеціальних відділів біля кожного опорного пункту. Одночасно прибічники Бандери намагаються проникнути у всі неполітичні культурні, наукові організації і надати їм націоналістичного спрямування. Особливу увагу рух Бандери приділив культурному товариству «Просвіта».
Організація Мельника останнім часом також активізувалася. Її пропаганда стала сильнішою і зараз перевершує пропаганду руху Бандери.
ДОКУМЕНТ № 154
УРИВОК З ДОНЕСЕНЬ ІЗ ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ СХОДУ №
30
Берлін, 20 листопада 1942 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А Ворог і питання репресій.
(...)
Групи опору
а) Група Бандери.
Після акції, проведеної проти нелегальної групи Бандери у вересні минулого року, під час якої майже всі активісти цієї організації, а також її голова Степан Бандера, були арештовані, діяльність її на території Рейху була практично припинена.
Проте за останні місяці прибічники Бандери, що проживають у Рейху, знову поступово об'єдналися і почали організовуватись, хоча й приватним шляхом.
Донесення різних постів гестапо стосовно відновлення діяльності прибічників Бандери у Рейху, стають все більше і більше частими, у вересні цього року було наказано гестапо Брауншвайху, а в жовтні гестапо Дрездену діяти проти групи Бандери у двох округах...
У ході несподівано проведеної акції, 48 активістів, членів групи Бандери було арештовано у Брауншвайху і 10 у Дрездені.
Під час допитів точно встановлено, що вони мали зв'язок із центром, розташованим у Берліні.
Завдяки спостереженням за місцями побачень і засідкам на таємних квартирах (ОУН), у Берліні вдалося арештувати відповідального за роботу нелегальної організації Бандери на території Рейху, на ім'я Клим. Розшифрувавши записи, знайдені у низині, було встановлено структуру організації в Рейху. За цими записами, організація поділяється на десять районів, кожен з яких поділяється на відділення, що складаються з груп по п'ять членів. Вищеназвані пости гестапо одержали наказ негайно провести арешти і допити. На сьогодні арештовано більше 210 чоловік у Лейпцігу, Берліні, Ганновері, Гамбургу, Гільдесгаймі та Потсдамі. Гестапо передбачає також провести нові арешти у Гамбурзі, Ганновері, Мюнхені, Відні, Празі, Бреслау, Позені (Познань), Данцигу (Гданськ), Франкфурті-на-Одері, Франкфурті-на-Майні, Бремені, Хемніці, Дюссельдорфі, Касселі, Кельні, Кенігсберзі, Карлсруї, Кюрембезмі, Магдебурзі, Оппельні, Райхенборзі, Штуттгарті, Веймарі, Вюрцбурзі.
У Берліні членам поліції безпеки вдалося арештувати у захопленій ними таємній квартирі чотирьох кур'єрів, що прибули з Галичини. Вони мали з собою важливі матеріали.
У одного з кур'єрів, окрім багатьох провокаційних матеріалів, була значна кількість фальшивих перепусток, начебто виданих поліцайпрезидентом Берліну та мандратом (супрефектом) Гослара. У іншого кур'єра, що прибув зі Львова, було знайдено підроблені бланки Німецького інституту для іноземців при Берлінському університеті. У цих свідоцтвах, що підтверджували особу, яка прослуховує курс лекцій в інституті, очевидно було змінено заголовок і було представлено разом з перепусткою при прикордонному контролі.
Ще один кур'єр мав 100 підробних карток на хліб. Крім того, слід вказати, що один з кур'єрів мав також особисті посвідчення Бюро української довіри у Берліні.
Згідно зі знайденими у кур'єрів матеріалами та в ході допитів, випливає, що центр організації Бандери повинен знаходитись у Львові чи в його околицях, у Берліні знаходиться лише відгалуження прихильників, що проживають на території Рейху.
Розслідування триває.
Служби прикордонної поліції встановили існування нелегальної організації Бандери у Нови-Сонч. На сьогодні вдалося арештувати одного активіста і трьох прихильників цієї групи. Слід очікувати нових арештів. (...)
Зміст ворожих матеріалів особливо ворожий щодо німців.
Організація в районі Нови-Сонч, здається, була створена братом Степана Бандери (...)
б) Група Мельника.
Лист голови по пропаганді групи Мельника, Костянтина Горського, був знайдений у Києві під час арешту голови по пропаганді на Східній Україні, Василя Кузьмика. Він містить найголовніші вказівки по пропаганді.
У Кузьмика також знайдено текст голови групи Мельника на Волині, Чигирина, псевдонім Барди, у якому містяться знавіснілі випади проти німецьких окупаційних військ. Ця стаття підкреслює, що німецьке звільнення нічим не відрізняється від більшовицького.
ДОКУМЕНТ № 156
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ГЕСТАПО ПРО ВАЖЛИВІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ
ПОДІЇ № 8
Берлін 27 листопада 1942 року.
Надзвичайно секретно!
Центральна служба безпеки Рейху. 4-е Управління.
Донесення про важливі поліцейські події.
(...)
Український рух опору
Не підтвердилось припущення, що арешт голови Організації Українських Націоналістів Степана Бандери і керівництва його організації у Рейху й у Львові призведе до політичного спаду активності цієї організації. Тон пропаганди Бандери, досить поміркований на початку, стає все більш і більш агресивний. Розповсюджені останнім часом листівки вже без всяких позначностей спрямовані проти Німеччини. Ця підбурювана пропаганда уже підштовхнула партизанів Бандери на здійснення замахів проти німців, зокрема проти членів поліції безпеки.
ДОКУМЕНТ № 157
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ГЕСТАПО ПРО ВАЖЛИВІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ
ПОДІЇ № 1
Берлін 1 грудня 1942 року.
Служба безпеки Рейху.
(...)
Український рух опору
(...)
Пост державної поліції Брауншвайху, разом з постом Магдебургу, арештував 29 членів нелегального руху Бандери. (...)
Пости державної поліції Дрездена і Берліна арештували всього 21 агента нелегального руху Бандери (списки додаються).
ДОКУМЕНТ № 163
УРИВОК З ДОНЕСЕННЯ ГЕСТАПО ПРО ВАЖЛИВІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ
ПОДІЇ № 8
Берлін 29 грудня 1942 року.
Надзвичайно секретно!
Центральна служба безпеки Рейху. 4-е відділення.
(...)
Український рух опору
У ході операції проти нелегальної групи Бандери, пост гестапо Брауншвайху, разом з гестапо Мегдебургу і Готи, арештував 25 прихильників Бандери.
Пост гестапо у Празі арештував голову районного осередку групи Бандери, Василя Іващука, а також студентів німецького університету Карла в Празі (додається список з 5 прізвищ), які були довгий час членами організації Бандери. Розслідування триває.
11 грудня 1942 р., у Львові арештовано німецького священика, народився 28.02.1905 р., який здійснював ворожу діяльність разом з українськими колами і не доносив, згідно зі своїм обов'язком, про існування антинімецької організації (група Бандери).
ДОКУМЕНТ № 166
УРИВОК ІЗ ДОНЕСЕННЯ З ОКУПОВАНИХ РАЙОНІВ СХОДУ №
41
Берлін, 12 лютого 1943 року.
Секретно!
Начальник поліції безпеки і СД.
(...)
А. Ворог і питання репресій.
Український рух опору
У ході заходів, вжитих проти Організації Українських Націоналістів (течія Бандери), гестапо Берліна арештувало 136 чоловік за нелегальну діяльність. Арешти тривають.
(...)
Командуючий СП і СД по Україні відзначив значну активність пропаганди ОУН Бандери за допомогою листівок. (Список з 15 листівок додається).
(...)
Арешт 38 чоловік ОУН Бандери, які належать до кола інтелігенції, впевнили, що ця організація має в розпорядженні значні суми грошей.
У секретних донесеннях повідомляється, що між прихильниками Бандери і Мельника відбувається значне зближення. Їхня спільна мета — незалежна Україна. Загалом відбувається радикалізація руху ОУН.
ДОКУМЕНТ № 182
ЛИСТ КОХА ДО РОЗЕНБЕРГА СТОСОВНО ОПОРУ У
РЕЙХСКОМІСАРІАТІ УКРАЇНА
Рівне, 25 червня 1943 року.
Секретно!
Рейхскомісар України
У-1-7422, № 378/43
(...)
Берлін.
Рейхсміністру Альфреду Розенбергу, особисто
Об'єкт: ситуація з бандами.
Північна частина генеральних округів Луцька і Житомира в основному контролюється бандитами. На Волині ми змушені були в ці останні дні покинути територію між гілками залізниці Брест - Мінськ - Лунінець, Лунінець - Сарни - Ковель і Ковель - Брест, за винятком районного центру Камінь-Каширський. Йдеться про територію в 17.400 км2. Територія, що розташована ще далі на північ, практично також не в наших руках. (...)
У генеральній окрузі Житомир і в північній частині генеральної округи Луцьк йдеться виключно про радянські банди. У південній частині Волині знаходяться українські національні банди з центрами у Костополі - Сарнах і в Горохові - Крем'янці. (...)
Українські національні банди мають своє суворе й уміле керівництво і стільки озброєння, що це викликає подив. Існує припущення, що ці банди почали методично збирати зброю і боєприпаси зразу після першого приходу німецьких військ, і що, крім того, їм допомогли запастися зброєю радянські війська, через добре законспірованих посередників.3 (...)
Банди нападають на життєво важливі об'єкти по експлуатації країни і поставкам продовольства для фронту, на залізниці, дороги і мости, державні господарства, молочарні, склади хліба і сіна, а також на доступні їм промислові підприємства. Звичайно, напади банд спрямовуються також проти будь-якого німця, який з'являється у зоні, що ними контролюється. Втрати у генеральній окрузі Луцьк, наприклад, з 9 по 15 червня 1943 року, тобто за один тиждень і в одній окрузі: 25 чоловік, 3 цивільних члени адміністрації, один член організації Тодт.
(...)
ДОКУМЕНТ № 183
НІМЕЦЬКА ЛИСТІВКА ПРОТИ ОУН І
ПАРТИЗАНІВ-НАЦІОНАЛІСТІВ
Червень 1943 року.
Слухай, український народе!
Москва дає накази ОУН!
З тайних наказів і вказівок, що попали нам в руки, видно, що кремлівські жиди стоять у зв'язку з ОУН, яка нібито воює проти большевизму.
В проводі ОУН сидять агенти Москви, що отримують і виконують накази кровожерного Сталіна й його жидівських опричників. В їх тайних наказах, що скоро будуть опубліковані, ОУН означується як національне замаскована большевицька бойова частина. Вона має завдання підбурювати український народ проти німецького правління й творити хаос в запіллі.
ОУН є знаряддям жидівського большевизму. Нам є відомі також сховища і централі тих, ворохобних елементів ОУН. Ми знаємо провідників тих банд, вони на утриманні Москви.
Український народе!
Чи хочеш, щоб Тебе згубили ці більшовики і національне замасковані заговірники? Чи хочеш Ти бути гарматним м'ясом Твого власного ворога?
Чи хочеш Ти спричинити знищення Твого народу на Волині?
Жидо-большевизм, що бачить свій кінець, пробує ще раз відсунути свою загибель Твоєю великою поміччю і Твоєю кров'ю.
Чи Ти хочеш бути заклочником? Чи хочеш, щоб Твої жінки, діти. Твоя молодь і старці стали жертвою озвірілих людей?
Згадай страждання і муки, які Твій народ мусів терпіти понад 20 літ.
Згадай помордованих батьків і синів!
Пригадай мільйони громадян і громадянок, вивезених в сибірські степи!
Згадай зганьблених і помордованих священиків!
Згадай знищені церковні маєтки і культурні цінності, відречись від своїх ворогів! ОУН не може ніколи заступити національні інтереси українського народу.
ОУН і більшовизм - це одно, тому мусять вони бути знищені!
Німецьке управління
ДОКУМЕНТ № 184
ЛИСТІВКА ГАЗЕТИ «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА»
25 червня 1943 року.
Смерть німецьким окупантам!
ДО ВСІХ НАЦІОНАЛІСТІВ...
Верховоди українських націоналістів, що проголосили свою боротьбу, як боротьбу за «самостійну свободу Україну», баламутять народні маси в окупованих німецькими загарбниками районах України, закликають українців іти в їх розбійницькі загони. В своїй облудній агітації ці верховоди... - рубали, мельники, бульби - нацьковують українців проти Червоної Армії, базікаючи про те, що, мовляв, Червона Армія не стільки проти німців, скільки проти так званого «визвольного руху українського народу». Брехня!
(...)
Червона Армія - армія трудящих народів, вона бореться за свободу й незалежність волелюбних народів за очищення нашої землі від фашистських загарбників, рабовласників, розбійників. Тим безглуздішим є наклеп націоналістів на Червону Армію і більшовиків, начебто Червона Армія і більшовики переслідують імперіалістичні цілі, тобто загарбання нових країн, земель, покорення народів.
(...)
... Бандера ж прибув на Україну на німецькій тачанці. Українці добре пам'ятають, як не так давно Бандера та його прихвосні влаштували були урочисту поїздку до німців у спеціальному поїзді.
(...)
25 років тісної дружби українського народу з народами Радянського Союзу довели всю користь цього об'єднання, українець 25 років був справжнім хазяїном своєї землі, своїх підприємств, своїх надр, свого життя Ніхто йому не нав'язував чужої волі, чужих інтересів. І жив вільно, добре збагачувався достатками заможності. В цьому - у вільному, без пансько-куркульського ярма, без капіталіста, коли кожен вільний орати собі шлях у житті, має право на працю, освіту, відпочинок - у цьому є основна суть і значення самостійності у незалежності українського і всякого народу.
ДОКУМЕНТ № 188
УРИВОК З НІМЕЦЬКОГО ДОНЕСЕННЯ ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ОПІР
Ставка, 9 лютого 1944 року.
Головнокомандування армії.
Штаб армії.
(...)
Український рух опору. Український національний рух опору (Бандера) поширився також на територію Галичини, населеної українцями. Військова організація називається Українська Повстанська Армія (УПА). Загальний чисельний склад на Галичині і в Україні становить 80000 чоловік. Головний ворог в Галичині - це німецька адміністрація і поляки. На випадок відступу німців з Галичини, УПА готується повністю усунути поляків і самою взяти владу.
------------------------------------------------------------------------
[1] Наведені документи взяті з архівів гітлерівського рейху і опубліковані професором Володимиром Косиком, українцем з Парижа, в книзі «Націонал-соціалістська Німеччина і Україна». Переклад на українську мову здійснив Роман Осадчук.
[2] Мова йде про інформаційний листок № 1, надрукований Українським Національним Комітетом у Кракові 1 липня 1941 р., в якому проголошувалося відновлення незалежної Української держави, інформація про це була поширена львівським радіо, яке могли перехопити у Кракові.
[3] Це припущення не відповідає дійсності. Озброєння УПА бралося виключно зі складів, закладених з початку війни, і за рахунок трофеїв, що потрапили до рук українців після боїв з німцями і радянськими партизанами.