Гомін, гомін, гомін, 
Гомін по діброві, 
Туман поле покриває, 
Мати сина виганяє: 

"Іди, сину, іди, сину, 
Пріч од мене — 
Нехай тебе орда візьме, 
Нехай тебе орда візьме!" 

"Мене, мати, мене, мати, 
Орда знає — 
В чистім полі об'їжджає, 
В чистім полі об'їжджає". 

"Іди, сину, іди, сину, 
Пріч од мене — 
Нехай тебе ляхи візьмуть, 
Нехай тебе ляхи візьмуть!" 

"Мене, мати, мене, мати, 
Ляхи знають — 
Пивом-медом напувають, 
Пивом-медом напувають". 

"Іди, сину, іди, сину, 
Пріч од мене — 
Нехай тебе турчин візьме, 
Нехай тебе турчин візьме!" 

"Мене, мати, мене, мати, 
Турчин знає — 
Сріблом-злотом наділяє, 
Сріблом-злотом наділяє". 

"Іди, сину, іди, сину, 
Пріч од мене — 
Нехай тебе москаль візьме, 
Нехай тебе москаль візьме!" 

"Піду, мати! Піду, мати! 
Москаль мене добре знає — 
Давно уже підмовляє, 
Давно уже підмовляє, 

У москаля, у москаля 
Добре жити: 
Будем татар, турків бити, 
Будем татар, турків бити!" 

Гомін, гомін, гомін, 
Гомін по діброві, 
Туман поле покриває, 
Мати сина призиває: 

"Вернись, синку, вернись, синку, 
Додомоньку — 
Змию тобі головоньку, 
Змию тобі головоньку!" 

"Мене, нене, мене, нене, 
Змиють дощі, 
А розчешуть густі терни, 
А висушать буйні вітри!" 

*** 



"Добрий вечір тобі, 
Зелена діброво! 
Переночуй хоч ніченьку 
Мене молодого". 

"Не переночую, 
Бо славоньку чую, 
А про твою, козаченьку, 
Головку буйную". 

"Добрий вечір тобі, 
Та темний байраче! 
Переночуй хоч ніченьку 
Ти волю козачу". 

"Не переночую, 
Бо жаль мені буде: 
Щось у лузі сизий голуб 
Жалібненько гуде". 

Вже ж про тебе, козаченьку, 
Й вороги питають, 
Що-дня й ночі в темнім лузі 
Все тебе шукають. 

Гей, як крикне козаченько 
До гаю, до гаю: 
"Наїжджайте, вороженьки, 
Сам вас викликаю!" 

*** 

Їхав козак на війноньку, 
Сказав, прощай, дівчинонько. 
Прощай, дівчино, 
Чорнобривонько, 
Їду в чужу сторононьку. 

Дай-но, дівчино, хустину, 
Може, я в бою загину, 
Темної ночі 
Накриють очі, 
Легше в могилі спочину. 

Дала дівчина хустину, 
Козак в бою загинув. 
Гей серед поля 
Гнеться тополя 
Та й на козацьку могилу. 

*** 

Стоїть явір над водою, 
В воду похилився, 
На козака пригодонька, 
Козак зажурився. 

Не хилися, явороньку, 
Ще ж ти зелененький! 
Не журися, козаченьку, 
Ще ж ти молоденький! 

Не рад явір не хилитися — 
Вода корінь миє; 
Не рад козак журитися — 
Та серденько ниє. 

Ой поїде з України 1 
Козак молоденький — 
Оріхове сіделечко, 
І кінь вороненький. 

Ой поїде на чужбину 1 
Та там і загине, 
Свою рідну Україну 
Навіки покине. 

Звелить2 собі насипати 
Високу могилу, 
Звелить2 собі посадити 
В головках3 калину: 

Будуть пташки прилітати, 
Калиноньку їсти, 
Будуть йому приносити 
З України4 вісті!.. 

*** 

Джерело: Найкращі пісні України, "Майдан", К., 1992. 

1 в Московщину 
2 Скаже 
3 Червону 
4 Од родоньку 
Тихий Дунай, тихий Дунай 
Бережечки зносить; 
Молодий козак, молодий козак 
Отамана просить: 

"Пусти ж мене, отамане, 
Із полку додому, 
Бо вже скучила, бо вже змучилась 
Дівчина за мною". 

"Ой рад би я пустить тебе, 
Так ти довго будеш. 
Та напийся води холодної — 
Дівчину забудеш". 

"Пив я воду, пив холодну, 
Та й не напивався, 
Любить буду, не забуду, 
Кого обіщався". 

*** 

Чорна рілля ізорана(1), гей, гей, 
Чорна рілля ізорана(1), 
І кулями засіяна,  гей, гей, 
І кулями засіяна. 

Білим тілом зволочена, гей, гей, 
Білим тілом зволочена, 
І кровію сполощена, гей, гей, 
І кровію сполощена, 

Лежить козак на купині, гей, гей, 
Лежить козак на купині, 
Китайкою личко крите, гей, гей, 
Китайкою личко крите. 

Червоною китайкою, гей, гей, 
Червоною китайкою, 
Заслугою козацькою, гей, гей, 
Заслугою козацькою. 

Ані труни, ані ями, гей, гей, 
Ані труни, ані ями, 
Ані вітця, ані мами, гей, гей, 
Ані вітця, ані мами. 

А нікому задзвонити, гей, гей, 
А нікому задзвонити 
Ще й свічечку запалити, гей, гей, 
Ще й свічечку запалити(2). 

Дзвонять коні копитами, гей, гей, 
Дзвонять коні копитами, 
А вояки острогами, гей, гей, 
А вояки острогами. 

Летить ворон з чужих сторон, гей, гей, 
На могилі усідає. 
Очі йому випиває, гей, гей, 
Очі йому випиває. 

Ходить мати, гукаючи, гей, гей, 
Сина свого шукаючи. 
"Ой я твого сина знаю, гей, гей, 
Бо я з нього попас маю". 

"Скажи мені, ворон милий, гей, гей, 
Чи мій синок іще живий? 
А чи очі яснесенькі, гей, гей, 
Та чи уста рум'янесенькі?.. 

Скажи мені, ворон милий, гей, гей, 
Чи мій синок іще живий, 
Чи волоссє біліється, гей, гей, 
Та чи личко рум'яниться?" 

"А вже його уста сині, гей, гей, 
А волоссє бите має. 
Я на личку присідаю, гей, гей, 
Йому очі випиваю!.." 

*** 

Джерело: Найкращі пісні України, "Майдан", К., 1992. 

Варіанти: 

(1) заорана 
(2) А нікому затужити 
*** 

Козака несуть, 
І коня ведуть, 
Кінь головоньку клонить. (2) 

А за ним, за ним 
Його дівчина 
Білі рученьки ломить. (2) 

Ой ломи, ломи 
Білі рученьки 
До єдиного пальця! (2) 

А не знайдеш ти, 
Та дівчинонько, 
Над козака коханця! (2) 

***